покурити

покурити: I -курю́, -ку́риш, док.
1) перех. і без додатка. Курити якийсь час (див. курити I).

2) перех. Викурити всі цигарки, сигарети і т. ін. чи багато цигарок, сигарет і т. ін.

3) неперех., перев. із запереч., перен., розм. Про неможливість здійснити що-небудь.

II -рю́, -ри́ш, док.
1) перех. і без додатка. Курити якийсь час (див. курити II).

2) неперех. Те саме, що покадити.

Игры ⚽ Нужен реферат?

покурити — 1 дієслово доконаного виду палити тютюн та ін. якийсь час покурити 2 дієслово доконаного виду попилити; покадити … Орфографічний словник української мови
перекур — I у, ч., розм. Невелика перерва в роботі, заняттях і т. ін., звичайно для того, щоб покурити. II у, ч., спец. Перевищення норми одержання спирту з певної кількості сировини. || Спирт, одержаний понад цю норму … Український тлумачний словник
перекурити — 1 дієслово доконаного виду покурити недовго перекурити 2 дієслово доконаного виду перетворити перегонкою; перегнати спец … Орфографічний словник української мови

Словари и энциклопедии на Академике